Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

їсти досхочу

  • 1 досхочу

    to one's heart's content, to repletion, to the top of one's bent; to satiety

    Українсько-англійський словник > досхочу

  • 2 fully

    adv
    повністю, цілком, зовсім, абсолютно
    * * *
    [`fuli]
    adv
    повністю, цілком, зовсім; щонайменше

    English-Ukrainian dictionary > fully

  • 3 satiety

    n
    1) насичення
    2) пересичення, пересиченість
    3) задоволеність
    4) зайвина, надлишок
    * * *
    n
    3) icт. задоволеність

    English-Ukrainian dictionary > satiety

  • 4 fill

    [fɪl] 1. v
    1) спо́внювати(ся) ( чимсь - with); напо́внювати
    2) надима́ти ( вітрила)
    3) наси́чувати; задовольня́ти
    4) посіда́ти, займа́ти ( посаду)
    5) забира́ти, займа́ти ( час)
    6) пломбува́ти ( зуби)
    7) вико́нувати ( замовлення)
    •
    - fill up 2. n
    доста́тня кі́лькість

    to eat one's fill — ї́сти досхочу́

    English-Ukrainian transcription dictionary > fill

  • 5 fully

    ['fʊlɪ]
    adv
    цілко́м, зо́всім, по́вністю

    to eat fully — ї́сти досхочу́

    English-Ukrainian transcription dictionary > fully

  • 6 satiety

    [sə'taɪətɪ]
    n
    1) наси́чення, си́тість

    to eat to satiety — ї́сти досхочу́

    2) переси́чення

    English-Ukrainian transcription dictionary > satiety

  • 7 наталкивать

    натолкать
    I. 1) см. II. Наталкивать;
    2) кого, что кому - наштовхувати, наштовхати, наштурхувати, наштурхати, (палкой, чем-л. острым) наштрикувати, наштрикати, (усилит.) попоштовхати и т. п., (о мног.) понаштовхувати, понаштурхувати, понаштрикувати кого, що кому. [Наштовхали мене, набили, - ледве втік (Брацл.). Добре попоштовхали мене в юрбі (Київщ.). На базарі наштурхали мені боки (Сл. Гр.). (Соцькі) добре таки наштрикали старому боки (Манж.)];
    3) что, чего во что, куда - напихати, напхати, набивати, набити, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понапихати, понабивати, понабигати, понапаковувати що, чого в що, куди; срв. Напихивать 1, Набивать 2 и Натолакивать. [Напихай (набивай, напаковуй) білизну в чамадана щільніше (Київ)]. Натолканный -
    1) см. Натолкнутый;
    2) наштовханий, наштурханий, наштриканий, попоштурханий и т. п., понаштовхуваний, понаштурхуваний, понаштрикуваний. -ться -
    1) (стр. з.) - а) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовханим, понаштовхуваним и т. п.; б) напихатися, бути напих(ув)аним, напханим, понапих(ув)аним и т. п.;
    2) (наталпливаться) напихатися, напхатися, набиватися, набитися, натовплюватися, натовпитися; срв. Набиваться 3;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (толкая) наштовхатися, наштурхатися, наштрикатися, попоштовхати (досхочу) и т. п.; (о мног.) понаштовхуватися и т. п.; б) (толкаясь) наштовхатися, наштурхатися, попоштовхатися (досхочу) и т. п.; в) (толкаясь среди людей, по свету) натинятися, наштовхатися, натовктися, попотинятися (досхочу) и т. п. між людьми (між людей), натинятися, находитися, попотинятися, попоходити (досхочу) по світах.
    II. Наталкивать, натолкнуть -
    1) кого, что на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути кого, що на кого, на що, натручати и натручувати, натрутити кого на кого, на що, (о мног.) понаштовхувати, понатручати и понатручувати. [Обережно пересувай стола, щоб не наштовхнула-сь його на припічок (Брацл.). Не натручайте мене на поренча (Гайсинщ.)];
    2) кого на что (перен.) - наштовхувати, наштовхнути, навертати, навернути кого на що и що (з)робити, (неожиданно) натручати и натручувати, натрутити кого на що, (подсказывать) підказувати, підказати кому що, (внушать) навіювати, навіяти кому що. [На цю думку наштовхнув мене несподіваний випадок (Київ). Природа навернула окремі особи скласти суспільство (Наш). Ідею цього винаходу навіяла мені одна книжка (Київ)];
    3) (подстрекать) під[на]штовхувати, під[на]штовхнути кого до чого и на що, підбивати, підбити кого на що и що (з)робити. Это -нуло его на преступление - це наштовхнуло (підбило) його на злочин, (гал.) це попхнуло його до злочину. Натолкнутый -
    1) наштовхнутий, натручений, понаштовхуваний, понатручуваний;
    2) наштовхнутий, навернутий и навернений, натручений;
    3) під[на]штовхнутий, підбитий. -ться -
    1) (стр. з.) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовхнутим, понаштовхувавим и т. п.;
    2) (сталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, натручатися и натручуватися, натрутитися, (наскакивать) наскакувати, наскочити и (очень редко, безл.) наскакуватися, наскочитися, (нагоняться) наганятися, нагнатися, (натыкаться) натикатися, наткнутися, наражатися, наразитися на кого, на що, (встречать, нападать) натрапляти, натрапити (в перен. знач. наиболее обычно) на кого, на що и кого, що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, нападати, напасти на кого, на що, (набраживать) набродити, набре[и]сти кого, що и на кого, на що; срв. Натыкаться 2 (под
    II. Натыкать). [Наштовхуються одна на одну (Азб. Комун.). Тут треба бути обережним, щоб не наскочити на ворога (Франко). Та чи не наскакується (безл.) тут на найповажніший закид? (Павлик). Вагон нагнавсь на вагон (Звин.). Немає простору думкам; куди не кинуться, натикаються на мури (Васильч.). Обережно треба поводитися, щоб не наразитися на перешкоду (Рада). Прийшли вони в село да й натрапили як-раз на того діда (ЗОЮР II). Натрапив на високий мур бюрократичного ставлення (Пр. Правда). Те ставлення, що на нього натрапили робітники підприєств (Пр. Правда). Кого він натрапляв в твоїх палатах, - поодбивав їм голови од тіла (Крим.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Розгортаю останнє число «Правди», натрапляю статтю: «Жертви…» (Крим.). Ходив, ходив і таки напав на таких (Сторож.). Підожди, не гукай, - ми його й так десь у рові або в бур'яні набредемо (Мирний)]. -ться на след - натрапляти, натрапити на слід. -ться на сопротивление - наражатися, наразитися на опір.
    * * *
    I несов.; сов. - натолк`ать
    1) (толкать, сильно ударять) нашто́вхувати, -штовхую, -што́вхуєш, наштовха́ти, сов. наштурхати и наштурха́ти, натовкти́, -вчу́, -вче́ш
    2) ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти
    II несов.; сов. - натолкн`уть
    (надвигать, натыкать) нашто́вхувати, -што́вхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; ( подстрекать) підоивати, підби́ти (підіб'ю, підіб'єш и підіб'єш)

    Русско-украинский словарь > наталкивать

  • 8 cram

    1. n
    1) розм. штовханина; тиснява, давка
    2) розм. поверхові (нахапані) знання
    3) зубріння
    4) репетитор
    5) розм. брехня, неправда; обман
    6) розм. корм для худоби і птиці
    2. v
    1) наповнювати, заповнювати, переповнювати; напихати
    2) впихати, утискати (в — into)
    3) нагодовувати досхочу
    4) відгодовувати
    5) наїдатися
    6) розм. зубрити
    7) натаскувати (готувати) до іспитів
    8) розм. поганяти, підганяти (коня)
    * * *
    I [krʒm] n
    1) штовханина, тиснява
    2) нахапані знання; зубріння
    3) = crammer I
    4) cл. неправда, обман
    5) дiaл. їжа для відгодівлі тварин, птахів
    II [krʒm] v
    1) наповнювати, переповняти, набивати ущерть
    2) ( into) впихати, втискувати; набивати
    3) (тж. cram down, cram up) нагодувати досхочу; напихати; обгодовувати; наїдатися; жадібно їсти; відгодовувати ( птаха)
    4) натаскувати ( до іспиту); наспіх зазубрювати
    5) cл. брехати

    English-Ukrainian dictionary > cram

  • 9 досыта

    досита, досхочу, до не(с)хочу. [Було що їсти й пити до нехочу (Ном.). Нагулявся до несхочу (Неч.-Лев.)].
    * * *
    тж. дос`ыта; нареч.
    доси́та; ( вволю) досхочу́, уво́лю, доне́схочу, доне́хочу

    Русско-украинский словарь > досыта

  • 10 насыщать

    насытить
    1) (накармливать досыта) нагодовувати, нагодувати (досита, досхочу, до-не(с)хочу), (обычнее в возвыш. речи) насищати и насищувати, ситити, наситити, (о мног.) понагодовувати, понасищати и понасищувати кого чим; срв. Накармливать. [Жаднючого не нагодуєш (Київщ.). Старшого сина ситить, жалує, поважає (Ант.-Драг.). Трупи-б тліли та ситили і без того ситу землю (Мирний)];
    2) (перен.) насищати и насищувати, наситити кого чим; (удовлетворять) задовольняти и задовол(ьн)ювати, задовол(ьн)ити, вдовольняти и вдовол(ьн)ювати, вдовол(ьн)ити кого чим. [Сріблом-злотом панів насищати (ЗОЮР II). Думки насищай минулим щастям (Куліш). Читаючи, душу свою насищає словом (Грінч.). Є чим серце наситити (Федьк.). Не наситив своєї помсти (Сторож.)]. -тить любознательность чью - вдовольнити допитливість (жадобу до знання) чию, наситити ззнаттєлюбивість (знаттєлюбність) чию;
    3) хим. и перен. - насич[щ]увати, наситити що чим. Насыщенный -
    1) нагодований, насищений, понагодовуваний, понасищуваний;
    2) насищений; задовол(ьн)ений, вдовол(ьн)ений;
    3) насич[щ]ений. [Любо їй дихати теплим повітрям, насиченим пахощами (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) нагодовуватвся, бути нагодовуваним, нагодованим, понагодовуваним; насич[щ]уватися и насищатися, бути насич[щ]уваним, насич[щ]еним, понасич[щ]уваним и т. п. [Околишня тиша насичена була тривогою (Коцюб.)];
    2) (наедаться) наїдатися, наїстися (досита, досхочу, до-не(с)хочу) чим, чого и з чого, заїдатися (редко), заїстися, доїдати (редко), доїсти, заживлятися, заживитися, (слегка) оживлятися, оживитися, (обычнее в возвыш. речи) насищатися и насищуватися, насититися чим, (о мног.) понаїдатися, позаїдатися (редко), позаживлятися, понасищатися и понасищуватася; (удовлетворяться) вдовольнятися, вдовол(ьн)итися; срв. Наедаться 2. [Я вже наївся, - не хочу більше (Гайсинщ.). Сідай обідай, - грушками (з грушок) не наїсися (Брацл.). Наш люд тої землі ніколи не наїдається: хоч-би й скільки мав, хочеться ще більше (Звин.). Не доїси стравою, то намагай хлібом (Чуб. III). Що сама поїм-же (груші), то не оживлюся, а милому однесу, слави наберуся (Гнідич). «Їж», - каже, - «насищайся!» (Свидн.). Їли хліб і наситилися (Морач.). Купити хліба досить, щоб насититись (Франко). І їли і вдовольнились усі (Морач.)];
    3) (перен.) насищатися и насищуватвся, насититися чим, (удовлетворяться) задовольнятися, задовол(ьн)итися, вдовольнятися, вдовол(ьн)итися чим; (наслаждаться) тішитися, втішатися, натішитися чим и з чого, (преимущ. лицезрением) напасатися, напастися чим. [Не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи (Куліш). Ті, що жадають правди, задовольняться (Біблія). Як напасеться його тілом, побачить тоді, що помилилась вибором (Куліш)];
    4) хим. и перен. - насич[щ]уватися, насититися.
    * * *
    несов.; сов. - нас`ытить
    1) ( кормить досыта) нагодо́вувати, -довую, -довуєш, нагодува́ти, -дую, -дуєш и мног. понагодо́вувати, насища́ти, наси́тити, -сичу, -ситиш
    2) хим., перен. наси́чувати, наси́тити, -сичу, -ситиш, несов. ситити

    Русско-украинский словарь > насыщать

  • 11 натаскивать

    натаскать и натащить
    1) что - натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, наволікати, наволокти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати, понаволікати що; срв. Натягивать. [Натягни на себе укривало (Київщ.)];
    2) (во множестве) натягувати, натягати (сов.), натаскувати, натаскати, натирювати, натирити кого, чого, натарабанити, натарганити, (наносить) наносити, нанести и наносити, (наволакивать) наволікати, наволокти и наволочити чого, (о мног.) понатягувати, понатаскувати, понатирювати, понаносити, понаволікати; (вытаскивая отовсюду, сов.) навитягати чого. [Нащо ти сюди мішків такого багато натягав? (Сл. Гр.). Повну холодну натирили людей (Квітка). Звідусіль понаносили харчів на ярмарок (Київщ.). Нащо то ти всякого ломаччя сюди понаволікав? (Харківщ.). Написати програму, навитягавши й насмикавши до неї звідусюди (Рада)];
    3) (накрадывать) натягувати, тягати, натягати, накрадати, накрасти, (о мног.) понатягувати, понакрадати чого; срв. Натибрить;
    4) -кать кого - а) (на руках, на плечах) натаскати, попотаскати кого. -кать кого по судам - натягати кого по судах; б) (задать потасовку) (зав)дати прочуханки (прочухана) кому, (с тасканьем за волосы) натягати за чуба кого, нагріти чуба, дати чубійки (чубрія) кому;
    5) -вать, -кать кого - а) (собаку, охотн.) муштрувати, вимуштрувати, намуштрувати (собаку), призвичаювати, призвичаїти, принатурювати, принатурити (собаку) до чого. [Свого собаку він сам вимуштрував (Звин.)]; б) (ученика) намуштровувати, намуштрувати, натовкмачувати, натовкмачити, натоптувати, натоптати, наламувати, наламати и наломлювати, наломити кого до чого. [Маєте за два місяці намуштрувати (наламати) мені сина до іспиту (Київ). Натовкмачте його добре, щоб не зрізався на іспиті (Київ)]. Натасканный -
    1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, наволочений, понатяг(ув)аний, понапинаний, понаволіканий;
    2) натяганий, натасканий, натирений, натарабанений, натарганений, нанесений наволочений, понатягуваний, понатаскуваний, понатирюваний, понаношений, понаволіканий) навитяганий;
    3) натяганий, накрадений, понатягуваний, понакраданий;
    4) натасканий, попотасканий; натяганий;
    5) муштрований, вимуштруваний, намуштрований, призвичаєний, принатурений; намуштрований, натовкмачений натоптаний, наламаний и наломлений. [Тра це щенятко вимуштрувати, - буде муштрований (Звин.)]. -ться -
    1) натягатися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п.; натягуватися, натягатися (сов.), понатягуватися; бути натягуваним, натяганим, понатягуваним и т. п.; муштруватися, намушровуватися, бути муштрованим, намуштровуваним, вимуштруваним, намуштрованим и т. п.;
    2) (сходиться во множестве) стягатися, настягатися, сходитися, насходитися, находити, найти, понаходити куди;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (таская) натягатися, натаскатися, попотягати, попотаскати (досхочу), (о мног.) понатягуватися, понатаскуватися и т. п.; б) (таская друг друга) натягатися, попотягатися. [Натягалися за чуба (Сл. Гр.)]; в) (слоняясь) натягатися, наволочитися, натинятися, навештатися, наблукатися, попотягатися (досхочу) и т. п. Срв. Таскать, -ся.
    * * *
    I несов.; сов - натаск`ать
    1) (притаскивать, нанашивать) нано́сити, -ношу, -носиш, нанести́ и наноси́ти, -ношу, -носиш и мног. понанясити; натя́гувати, -гую, -гуєш, натяга́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, настяга́ти сов., ната́скувати, натаска́ти и мног. поната́скувати
    2) (вытаскивать, извлекать из чего-л.) натя́гувати, натяга́ти и мног. понатяга́ти
    3) ( наворовывать) накрада́ти, накра́сти, -краду, -крадеш и мног. понакрада́ти; ната́скувати, натаска́ти и мног. поната́скувати, сов. натягяти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати
    4) ( кого - наказывать) дава́ти (даю́, дає́ш) прочуха́нки (прочуха́на), да́ти (дам, даси́) прочуха́нки (прочуха́на) (кому); ( дёргая за уши) скубти́ (-бу, -бе́ш) за ву́ха, наску́бти за ву́ха, скуба́ти (ску́бати) за ву́ха, наскуба́ти за ву́ха (кого), скубти́ (скубати) ву́ха, наскубти́ ву́ха, м'яти (мну, мнеш) ву́ха, нам'я́ти вуха (кому); ( дёргая за волосы) тяга́ти за чу́ба, натя́гати за чу́ба (кого)
    II несов.; сов. - натаск`ать
    1) охотн. муштрува́ти, намуштрува́ти, ната́скувати, натаска́ти
    2) перен. ната́скувати, натаска́ти
    III несов.; сов. - натащ`ить
    1) см. натаскивать I
    2) ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати

    Русско-украинский словарь > натаскивать

  • 12 натравливать

    и Натравлять натравить
    1) кого на кого - нацьковувати, цькувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого на кого и (реже) кого ким, зацьковувати, зацькувати кого ким, (диал.) наганяти и нагонити, нагнати кого на кого, (наатукать) натюкати кого ким, (о мног.) понацьковувати, попідцьковувати; (перен. ещё) підбурювати, підбурити, під'юджувати, під'юдити кого проти кого и на кого. [Нацьковуй твої хорти на мене, як на зайця (Куліш). Нацькувати народ на інтелігенцію (Коцюб.). А ви не нацькуєте його собаками? (Звин.). Нащо ти собак цькуєш? (Звин.). Та я-ж сама бачила, як ви нагонили собак на моїх курчат (Бердянщ.). Натюкав його собаками (Основа 1862). Під'юджує його проти сина (Кониськ.)];
    2) (дичи) напольовувати, наполювати кого;
    3) (приучать к травле) муштрувати, вимуштрувати, намуштровувати, намуштрувати, призвичаювати, призвичаїти кого до (в)ловів;
    4) (вытравлять едкой жидкостью на чём-л.) витравляти и витравлювати, (о мног. или во мн. местах) повитравлювати що;
    5) -вить палец - розразити (разбередить: роз'ятрити) палець (пальця);
    6) -вить чего - а) (напортить) напсувати, нанівечити чого, (извести) перевести, звести, збавити (багато), попереводити, назводити, назбавляти чого; (натравить) натравити чого; б) (полей, лугов) спашити, спасти (багато), наспасати чого; (натолочить) натолочити чого; в) (скормить скоту) згодувати, вигодувати (багато) чого. Натравленный -
    1) нацькований, підцькований, зацькований, натюканий, пона[попід]цьковуваний; підбурений, під'юджений;
    2) напольований;
    3) вимуштруваний, намуштрований, призвичаєний до (в)ловів;
    4) витравлений, повитравлюваний;
    5) розражений, роз'ятрений;
    6) напсований и напсутий, нанівечений, переведений, зведений, збавлений; натравлений; спашений, спасений; натолочений; згодований, вигодуваний. -ться -
    1) (стр. з.) нацьковуватися, бути нацьковуваним, цькованим, нацькованим, понацьковуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нацькуватися, попоцькувати (досхочу); натравитися, попотравити (досхочу) и т. п.; срв. Травить.
    * * *
    несов.; сов. - натрав`ить
    1) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш, підцько́вувати, підцькува́ти; ( подстрекать) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбу́рити
    2) ( уничтожать отравой) натру́ювати, -труюю, -труюєш, натруїти
    3) ( производить потраву посевов) спаса́ти и спасувати, -сую, -суєш, спа́сти, -су́, -се́ш, сов. наспа-сати; ( вытаптывать) витоло́чувати, ви́толочити и мног. повитоло́чувати
    4) ( вытравлять) спец. витра́влювати, -люю, -люєш и витравля́ти, ви́травити, -травлю, -травиш

    Русско-украинский словарь > натравливать

  • 13 stodge

    1. n
    1) густа маса
    2) густа липуча грязь
    3) густа кашоподібна їжа
    4) шк., розм. ситна їжа
    5) нудна (важка) думка (ідея)
    2. v
    1) наповнювати вщерть
    2) шк., розм. їсти жадібно, уминати
    3) застрявати в грязі
    4) з труднощами пробиратися по грязі
    5) розм. виконувати нудну (одноманітну) роботу
    * * *
    I n
    1) густа рідка маса; густа липка грязь; густа кашкоподібна їжа
    2) cл.; жapг. важка, ситна їжа
    3) нудна, нав'язла в зубах думка, ідея
    II v
    1) наповнювати до відказу; cл.; жapг. жадібно їсти, поїдати
    2) застрявати в грязі; з трудом пробиратися по грязюці
    3) виконувати нудну, одноманітну роботу

    English-Ukrainian dictionary > stodge

  • 14 наметать

    намести и наместь
    I. (метлой) намітати, намести, (о мног.) понамітати чого; (ветром) намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о снеге ещё, редко) надувати, надути, (о мног.) понамітати, понавівати и понавіювати, понадувати чого. [Намела цілу фуру сміття (Брацлавщ.). Гори (вин. п.) намітають з снігу хуртовини (Грінч.). Замети високі понамітало (Київщ.)]. -тать, -сти на что - намітати, намести на що, примітати, примести що. [Її (торбину) і в руки не беруть, а иноді і сміттям приметуть (Гліб.). Да й примітало сніжком білесеньким (Чуб. V)]. Наметенный - наметений, понамітаний; наметений, навіяний, надутий, понамітаний, понавіюваний; приметений. -ться -
    1) намітатися, наместися, понамітатися; бути намітаним, наметеним, понамітаним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наместися, попомести (досхочу); назамітатися; срв. Мести.
    II. Наметать, -ся - см. I. Намётывать, -ся.
    * * *
    I несов.; сов. - намест`и
    (что) наміта́ти, намести́, -мету́, -мете́ш и мног. понаміта́ти (чого, що); (сов.: метя, собрать) назміта́ти (чого); ( приметать) приміта́ти, приме́сти (чим)
    II см. намётывать I

    Русско-украинский словарь > наметать

  • 15 отвал

    1) см. Отваливание. На -вал - см. Огулом;
    2) -вал берега - зарва, круча (-чі), урвисько, урвище;
    3) горн. - звалище, покидище; вимивки, галда;
    4) (в плуге) полиця, поличка. Есть до -лу - їсти до-не(с)хочу, до-незмогу, до-невпоїду. Срв. Вволю, По горло. Кормить до -лу - давати їсти до-схочу кому, тлити кого.
    * * *
    1) ( действие) спец. відва́лювання
    2) мор. відча́л, -у; ( отплытие) відплиття́
    3) техн. ( у плуга) поли́ця; ( в грейдере) відва́л, -а
    4) горн. відва́л, -у

    до отва́ла, до отва́лу — доне́схочу, доне́хочу; досхочу́

    Русско-украинский словарь > отвал

  • 16 ашат-

    1. годувати, давати їсти; йа не ашатаҗах эдин? ашатма да тапмаз эдим не а що ти їм даси їсти? я навіть не знаходила чим погодувати Б; ашатып тойдур — йолға оздур нагодуй досхочу й випроваджуй у дорогу СБЧ.
    2. натирати (мозолі, водянки) К; айаымы ашаттым я натер ногу К.

    Урумско-украинский словарь > ашат-

  • 17 cram

    I [krʒm] n
    1) штовханина, тиснява
    2) нахапані знання; зубріння
    3) = crammer I
    4) cл. неправда, обман
    5) дiaл. їжа для відгодівлі тварин, птахів
    II [krʒm] v
    1) наповнювати, переповняти, набивати ущерть
    2) ( into) впихати, втискувати; набивати
    3) (тж. cram down, cram up) нагодувати досхочу; напихати; обгодовувати; наїдатися; жадібно їсти; відгодовувати ( птаха)
    4) натаскувати ( до іспиту); наспіх зазубрювати
    5) cл. брехати

    English-Ukrainian dictionary > cram

  • 18 заправляться

    и Заправливаться заправиться
    1) (запасаться) запасатися, запастися, (о деньгах) розживатися, розжитися (на гроші), спромагатися, спромогтися (на гроші), збиватися, збитися (на гроші); (поправить своё житьё) розжитися, підмогтися. [Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталку (М. Вовч.)]. -вился хлебушком - запасся хлібцем. - вился деньгой и избёнку поставил - розжився (спромігся, збився) на гроші та й хатинку поставив;
    2) (снаряжаться в путь) збиратися, зібратися, лаштуватися, злаштуватися, лагодитися, з [на]лагодитися (в дорогу); см. Снаряжаться;
    3) (наесться или напиться до- сыта) наїстися, напитися до-схочу, до-не(с)хочу;
    4) заправлятися, заправитися, управлятися, управитися, засуватися, засунутися; бути заправленим, управленим, засунутим;
    5) (о еде, напитках) заправлятися, засмачуватися, затиратися, заминатися, засмажуватися, запряжуватися, забілюватися, бути заправленим, затертим и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - запр`авиться
    1) заправля́тися, запра́витися, -влюся, -вишся
    2) ( подкреплять силы пищей) заправля́тися, запра́витися; сов. наї́стися (-ї́мся, -ї́сися) і напи́тися (-п'ю́ся, -п'є́шся) досхочу́, попої́сти, заживи́тися, -живлю́ся, -жи́вишся
    3) страд. (несов.) заправля́тися; заправля́тися; засма́чуватися, -чується; зато́вкуватися, -кується; засма́жуватися, -жується; закри́шуватися, -шується

    Русско-украинский словарь > заправляться

  • 19 наворовывать

    наворовать накрадати, накрасти, (о мног.) понакрадати чого. Наворованный - накрадений, понакраданий. -ться -
    1) (стр. з.) накрадатися, бути накраданим, накраденим, понакраданим;
    2) (вдоволь, сов.) накрастися, попокрасти (досхочу), (о мног.) понакрадатися. [Понакрадалися грошей (Кам'янеч.)].
    * * *
    несов.; сов. - наворов`ать
    накрада́ти, накра́сти, -кра́ду, -кра́деш и мног. понакрада́ти

    Русско-украинский словарь > наворовывать

  • 20 наедаться

    наесться
    1) (стр. з.) над'їдатися, бути над'їданим, над'їд(ж)еним, понад'їданим и т. п.; срв. Наедать;
    2) наїдатися, наїстися, (о мног.) понаїдатися. [Кислиці злодій крав: наївся, вдовольнився (Боров.). Усі понаїдались і повивертались (Рудч.)]. -сться досыта - наїстися досита (досхочу, до-не(с)хочу), заїстися, заживитися; срв. Насыщаться 2. [«Захаркові вечері не давайте: його вже панич нагодували». - «Та я-ж тим шматочком не заївся», сперечався Захар (Крим.). Зажививсь, як собака мухою (Номис)]. -ться до отвалу - наїдатися, наїстися до-не(с)хочу (до-незмогу, до-невпоїду, до-відброду), заїстися чим, напаковуватися, напакуватися, (о мног.) понапаковуватися чого и чим. [Спасибі за цукерики! сьогодні я заїмся ними (Звин.). Добре, що хоч городина вродила, - напакуєшся бараболі, заб'єш голод (Брацлавщ.)]. Этим нельзя -сться - цим не наїсися; з цього наїдку, як з хрі[о ]ну.
    * * *
    несов.; сов. - на`есться
    наїда́тися, наї́стися, -ї́мся, -ї́сися и мног. понаїда́тися; сов. попої́сти, заживи́тися, -живлю́ся, -жи́вишся

    Русско-украинский словарь > наедаться

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • уїсти — I (в ї/сти), уї/м, уїси/, док., розм. Поїсти доволі, досхочу; наїстися. II див. в їдати …   Український тлумачний словник

  • уїсти — уїм, уїш, уїст (уйісти, уйім), Вр. Наїстись досхочу, з їсти, наїстися. Дост єм уів …   Словник лемківскої говірки

  • від'їдати — а/ю, а/єш, недок., від ї/сти, ї/м, їси/, док. 1) перех.Відгризати, з їдати частину чого небудь. 2) тільки док., перех. і неперех., розм. Закінчити їсти; наїстися. 3) перех. і неперех., рідко. З їдати ту кількість чого небудь, яку раніше не можна… …   Український тлумачний словник

  • смак — у/, ч. 1) Одне з п яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами. || Якість, властивість їжі й питва, що відчувається під час їх вживання. || Якість,… …   Український тлумачний словник

  • заживати — I а/є, недок., зажи/ти, иве/, док. Загоюватися, виліковуватися, ставати здоровим. || Затягуватися шкірою, зарубцьовуватися (про рану). II а/ю, а/єш, недок., зажи/ти, иву/, иве/ш, док., перех., розм. 1) Споживати, їсти, пити що небудь постійно,… …   Український тлумачний словник

  • нагодовувати — ую, уєш, недок., нагодува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Задовольняти чиї небудь потреби в їжі; годувати досхочу. || чим. Давати поїсти що небудь …   Український тлумачний словник

  • наїдатися — а/юся, а/єшся, недок., наї/стися, ї/мся, їси/ся; наказ. сп. наї/жся; док. Досхочу їсти, задовольняти потребу в їжі …   Український тлумачний словник

  • натоптуватися — уюся, уєшся, недок., натопта/тися, топчу/ся, то/пчешся, док., розм. 1) тільки док. Те саме, що находитися. 2) Їсти багато, досхочу …   Український тлумачний словник

  • начастуватися — у/юся, у/єшся, док., розм. Досхочу поїсти й попити чого небудь, перев. у гостях …   Український тлумачний словник

  • уїстися — I (в ї/стися), уї/мся, уїси/ся, док., розм. 1) Поїсти доволі, досхочу; наїстися. 2) Погладшати, поповніти від споживання великої кількості їжі. II див. в їдатися …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»